Професійна орієнтація

Всеукраїнський онлайн урок з профорієнтації

У вівторок, 12 жовтня, відбувся всеукраїнський онлайн-урок профорієнтації для учнів 7-11-х класів, який мав на меті допомогти молодому поколінню визначитися з професією своєї мрії, мотивувати учнів на побудову успішної кар’єри та реалізацію себе в нашій країні. В онлайн- занятті  брали участь кухар і телеведучий Євген Клопотенко, олімпійський чемпіон-депутат Жан Беленюк, чемпіонка світу з паракарате, телеведуча та громадська діячка Уляна Пчолкіна. Кар’єрний радник Ганна Резніченко провела майстер-клас «Як визначити професію своєї мрії». Учні нашої гімназії  з зацікавленням слухали виступи гостей телестудії.

Онлайн презентація ДПТНЗ ʺДніпровського вищого професійного училища будівництваʺ

Учні старшої школи  прийняли участь в онлайн презентації ДПТНЗ ʺДніпровського вищого професійного училища будівництваʺ учням 8-11 класів загальноосвітніх шкіл з метою інформування учнівської молоді щодо вибору подальшого місця навчання. Навчальний заклад презентував наступні професії: кухар, кондитер, столяр будівельний, монтажник гіпсокартонних конструкцій, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, електрогазозварник, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів.

У зв’язку з територіальною віддаленістю навчальних закладів, а також карантинними обмеженнями під час пандемії, презентацію було здійснено з використанням дистанційних технологій.

Матеріали для ознайомлення з робітничими професіями

Професійна орієнтація

Професійна орієнтація, профорієнтація — заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва. Професійна орієнтація — це наукова дисципліна, яка допомагає людині обрати свою майбутню професію з урахуванням всіх її здібностей, потреб і бажань. Також професійна орієнтація містить технологію розвитку у людини позитивного ставлення до праці.

Раніше професійна орієнтація (в тому числі її психологічні аспекти) розглядалася з позицій тимчасової допомоги старшокласнику у його професійному самовизначенні, для вибору професії раз і на все життя.

Проте виявилось, що на практиці такий шлях часто не дає бажаних результатів. Адже коли поради і навіть вимоги профорієнтатора починав виконувати конкретний випускник з власними поглядами, певним досвідом, унікальним набором індивідуальних властивостей, прогнозованого позитивного результату досягти неможливо. Більше того, прагнення діяти відповідно до конкретних вимог може призвести до непередбаченої ситуації — професія ніби вибрана правильно, а в процесі навчанні з'являється незадоволення нею, що призводить до внутрішнього конфлікту особистості. Це тому, що людина постійно розвивається, і та професія, яка влаштовувала її три роки тому, може більше не задовольняти. Професійна орієнтація не закінчується вибором професії, вона актуальна протягом всього життя людини.

У процесі профорієнтації здійснюється робота профорієнтолога, до якої він залучає учнів на всіх етапах їхнього навчання. Робота з профорієнтації охоплює такі етапи: інформаційний (профосвіта); діагностичний; консультування; трудових спроб; співбесіди.

Перший етап — інформаційний. Перш ніж обрати професію, абітурієнти мають отримати максимум інформації про професії, їх зміст, статус на ринку праці, рівні освіти, перспективи працевлаштування, можливості продовження навчання.

Другий етап — діагностика. Для того, щоб обрати якусь конкретну професію, абітурієнт має визначити які у нього схильності, інтереси, чи усвідомлює він до кінця свій вибір.

Третій етап — консультування. Передбачається, що протягом консультацій кожен абітурієнт отримає індивідуальну консультативну допомогу у виборі професії з використанням професіограм і психограм. Також проводиться робота зі Схемою аналізу професій. У процесі консультації може здійснюватися (відбуватися) переорієнтація абітурієнтів на іншу професію (спеціальність), якщо обрана ним професія є неактуальною або не відповідає здібностям абітурієнта, однак кінцевий вибір залишається за ним.

Четвертий етап — трудові спроби. На цьому етапі майстри виробничого навчання або педагоги проводять практику з абітурієнтами, які первинно визначилися з професією (спеціальністю), в лабораторіях і навчально-виробничих майстернях закладів професійного навчання. Під час трудових спроб абітурієнти знайомляться з робочими місцями, їх технічним оснащенням; порівнюють свої очікування з реальними умовами трудової діяльності; оцінюють свої можливості в обраній професії.

П'ятий етап — співбесіда. Адміністрація та роботодавці спілкуються індивідуально з кожним абітурієнтом. Мета співбесіди — визначити, чи готовий працювати абітурієнт, і в разі його готовності запропонувати йому певну вакансію.

Послуги профорієнтації зазвичай надаються фахівцями Державної служби зайнятості у міських чи обласних центрах зайнятості.